Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Запізнілий гетьман 258 Чи день прийде з грозою-зливами? анафему. Але то тепер не на часі, ми живемо сьогодні, треба вирішувати нагальні питання. Колись повернемося і до історії. – Повернемося, мудро кажеш! Хіба пізно буде. А в історію треба частіше заглядати, особливо в часи лихоліть, як нині. Людині властиво робити помилки і на них не вчитися, або скоріше про них забувати. Тож коли сам побачиш, де люди помилялися, дивись, і не повториш якоїсь помилки! – Михайло, а ти стаєш філософом! Але, я тебе прошу, мені би до сьогоднішніх справ. – Що я тобі скажу. Після Лютневої революції всі ніби захмеліли від незвичайності того, що немає царя. Ніби це він один уособлював все погане, що було, а завтра прокинемося і ні дощу, ні снігу, лише тепло й сонячно. Але ж і сніг, і дощ, і тепло, і сонце було при царю, і далі буде, доки життя буде на землі. А от як його змінити на краще, у кожного своя думка. А до того – упевненість, що його думка найкраща. – Михайле, може, ти і маєш рацію, утім, зібралися-таки в Києві всі партії і створили Центральну Раду! Закони прийняли, як далі жити. У Москві кажуть, куди вам державу творити? Ви ж її ніколи не мали, от і захищати вас нікому. Армія ж російська. Аж виявилося, що в російській армії служать мільйони українських солдат, і не лише за місцем проживання, а й за свідомістю! Тож і армія з’явилася, добра армія! Як фронтовик – сам бачив. – А мені Симон Петлюра розповідав. А вже далі пішло… Саме так, як у вірші Мазепи. Знаєш, Ільку, мені здається, мудрим був Мазепа, тому його Петро і не любив! – Ти так цікаво про Мазепу говориш, що в мене з’явилося бажання більше дізнатися, що він за один! Уже те, що керував гетьманською Україною, і при тому вірші мудрі писав, говорить багато про нього. То ти від професора про те почув? – Від професора. Але Грушевський теж вважав Мазепу зрадником. А от хто сьогодні зрадник – важко визначити. З