Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 418 І день прийшов сумний, безсонячний… того щоб поїхати до мами з батьком. «Завтра зрання і поїду». Його батьки родичалися з Настиними, але то вже восени і зимою, а літом часу обмаль. У неділю чи в суботу, коли йшли до церкви або синагоги, а не в поле, коні мали теж хоч один день відпочити. Потрапивши до своєї малої батьківщини, Ісак Мусін уперше відчув, як повернулася їхня боротьба за щастя народу. Політика «воєнного комунізму» і вибух повстанського руху негативно вплинули на боєздатність частин Червоної армії, особовий склад якої в Україні переважно складався із селян. Командувач фронтом проти України Володимир Антонов- Овсієнко був одним із небагатьох, хто ще навесні дев’ятнадцятого року помітив небезпеку «воєнно- комуністичних» заходів, їхній негативний вплив на військові частини. Він надіслав на ім’я Леніна доповідну записку, у якій доводив, що зміцнення армії гальмується «неправильним напрямом всієї політики українського уряду», який проводить «продовольчу політику за допомогою продармії» за майже повної відсутності радянської влади в селах. Ісак уявити собі не міг, що вчення, основоположником якого був єврей Карл Маркс, може породити партію, яка стане на людиноненависницький шлях і першими жертвами цього стануть саме євреї. Єврейські погроми стали чинити деякі більшовицькі військові частини, ніби махрові російські чорносотенці. Перше повідомлення, що шокувало, надійшло з Криму. У Сімферополі загін матросів вчинив різанину місцевої інтелігенції і буржуазії. Під час цього варварського акту постраждали головним чином євреї. «Сімферопольці» прибули до Одеси, де об’єдналися з іншими більшовицькими військами. Вони планували вчинити в Одесі грандіозний погром, але випадковість врятувала місто. Антисемітизм більшовицьких частин яскраво виявлявся на прикордонних пунктах, особливо