Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 450 І день прийшов сумний, безсонячний… Військова ситуація тому сприяла, більшовицькі війська під натиском об’єднаної армії Української Народної Республіки відступали, і долучення Денікіна до війни проти більшовиків дало б йому можливість легко взяти Москву, маючи в запіллі дружну армію Української Республіки. Але він скерував свої дивізії на Київ, щоб захопити його й окупувати насамперед всю Україну, тобто закріпити свою присутність в «Южной России». А тим часом вивішений на будинку Думи російський прапор українські вояки, які входили до Києва, зірвали і кинули, під копита коня командира частини. Цей інцидент став приводом для денікінців до виступу проти Української армії. У дійсності ж, вони запланували ворожий виступ уже заздалегідь, бо одночасно в усіх частинах міста кинулись роззброювати українські частини. Це стало несподіванкою для українських вояків і командування Української армії. Наказу на бойові дії з денікінцями українські війська не мали. Денікінці скористались з тієї розгубленості і роззброїли деякі підрозділи Української армії, та захопили в полон частину командування. Ураховуючи напружену ситуацію, генерал Кравс віддав наказ українським частинам залишити Київ і виступити на лінію Ігнатівка-Васильків. Таким чином, звільнений від більшовиків українськими арміями Київ, уже третього дня після цього без бою перейшов до армії Денікіна. Командування українських армій розпочало переговори зі штабом Денікіна, щоб уникнути війни між собою, але успіху ця спроба не мала. Денікін поставив вимогу, щоб уряд Української Народної Республіки негайно самоліквідувався, Наддніпрянська Українська армія склала зброю перед армією Денікіна, а Українська Галицька армія підпорядкувалася командуванню армії Денікіна, як її складова частина. Денікінці відразу показали своєю поведінкою на окупованих ними українських теренах ненависть до всього, що являло собою українську сутність. Вони арештовували й