Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

457 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» дістатися до Миколаєва. Білогвардійці не могли її відбудувати протягом двох місяців. Головними ж нашими здобутками були військові походи із захоплення міст. Ми взяли Херсон, а баштанці – Миколаїв. У результаті Херсонського походу під керівництвом Загороднього ми захопили хутір Кобзаря, село Снігурівку, Чорнобаївські хутори та розгромили інтендантську команду білогвардійців. Баштанці очистили від денікінців села Горохівку, Калинівку, а також захопили залізничну станцію Водопій, блокувавши під’їзд до Миколаєва. Похід розпочався ранком двадцять сьомого жовтня. Загін баштанців, у який увійшло понад 400 бійців, під командуванням Михайла Прядко та Івана Тура з чотирма кулеметними тачанками і двома санітарними візками виступили з Полтавки-Баштанки. Біля Водопою вдалося відбити один кулемет і декілька гвинтівок, але далі наступ не вдався, оскільки заплановане повстання миколаївських робітників було придушене каральними військами генерала Слащова. Увечері баштанці були змушені зняти облогу з Миколаєва і відступити. Зрозуміло, наші наступи не мали того результату, що повстанська армія Махна, у якій воював Ісак, але наш наступ на Миколаїв та Херсон завдав значних військових втрат білогвардійцям, і головне, це була величезна моральна перемога наших селян. А ще ми показали, що зневажаємо денікінців і вважаємо їх своїми ворогами. – Ісаку, то правду сказав Володя, що ти воював у армії Махно? Ми ж з махновцями зустрічалися під Уманню, як я тебе там не зустрів? – А я лишився у Висунську. Мені Махно дозволив. Але то окрема розмова, чому я з самих початків був біля Махна, розповім пізніше. Володю, розповідай, чим закінчилися ваші бої з денікінцями. – А то вже і закінчення наших перемог. На початку