Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 458 І день прийшов сумний, безсонячний… листопада денікінський генерала Слащов з цілою дивізією розпочав широкі операції проти наших республік. Дванадцятого листопада його військами була розгромлено Баштансько- Полтавське військо, і наш загін відправлено на допомогу. А через тиждень війська генерала Склярова обложили Висунськ. Ми трималися дві доби. А потім уряд республіки, щоб зберегти військову силу, вирішив організовано відступити в бік Кривого Рогу. Нещодавно наші люди привезли з Одеси більшовицький часопис «Одеський комуніст», що виходить підпільно, я його збережу для онуків. Там описано про наші республіки і бойові дії проти білих. Ось що там написано «... оплот повстанців – Висунськ і Баштанка значно потерпіли. Але в головному – знищити живу революційну силу – слащовцям не вдалося». То правда. Білогвардійське командування витратило великі сили для знищення селянських республік. Проте їм вдалося розгромити тільки військові сили наших республік, чи точніше сказати, ми були змушені покинути місця базування військових об’єднань у власних центрах, і шукати нові бази, перегруповуючи свої сили. Пізніше ми змінили тактику. Якщо раніше військові дії велися цілим фронтом, то після розгрому діяли невеликими загонами. Удень погодили місце і час збору, а вночі зібралися, вдарили, де задумали, а на другий день усі вдома. За такої тактики боротьба не менш ефективна. – Володю, а чим тоді ваші бої закінчилися? – Я тоді отримав поранення і лишився у Березнегуватому, доки рана загоїлася. Армія нашої Висунської народної республіки на чолі з Федором Юхименком пробилася на Кривий Ріг. Біля мосту вони зіткнулися з Сімферопольським офіцерським полком, що наступав на Кривий Ріг. Бій завершився перемогою наших, вони навіть захопили місто. У Кривому Розі до них приєдналися богоявленці та загін більшовика Горбаня. У ході перших переговорів виявилася