Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

459 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» різниця у політичних поглядах більшовика Горбаня та есерівського керівництва нашої республіки. Проте у боротьбі з денікінцями найшли спільну мову, і вирішили чекати прихід Червоної армії. Створили у Кривому Розі об’єднаний Тимчасовий уряд Херсонського повіту. Головою уряду став наш Юхименко. А в грудні сталася трагедія. Дев’ятнадцятого наш уряд направив дві роти повстанців, основу яких складали висунці та великоолександрівці, на станцію Долгінцеве. Партизани повинні були захищати станцію, щоб не дати денікінцям можливості відрізати Кривий Ріг від Катеринослава. Бійці у Долгінцевому розташувалися на відпочинок, а вранці на них зненацька напав загін білокозаків з дивізії Склярова. Частина повстанців навіть не встигла дотягнутися до зброї. Лише Кедровський та Загородній, які мали ручні кулемети, зуміли стати в оборону. Проте утримати станцію не вдалося. Більше сотні повстанців було взято у полон. Із перону вокзалу карателі відводили їх по десять чоловік у балку, за пакгаузами, і там розстрілювали та рубали шаблями. Денікінці розстріляли понад сто двадцять чоловік, то були в основному наші висунчани. Тяжко пораненим Шульзі і Мурляну вдалося врятуватися. Ось такі у нас були бої місцевого значення. – Михайле, як тобі здається, коли б так воювала армія Української Республіки, втримали би ми державу? – Не знаю, Ісаку. Втримали би в одному випадку, якщо би всі українці воювали за Українську Державу. Ти краще знаєш, я теж багато чув, як воювала Українська повстанська армія Махна, але користь з того мають не українські селяни, а московські більшовики. А ми вже знаємо, що й більшовикам, і денікінцям від українських селян потрібні дві речі: щоб вони вмирали за московську ідею, а ті, що залишаться, щоб їх хлібом і салом годували! Коли Володя поїхав додому, Михайло з Ісаком вийшли