Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

461 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Романова, було знищено два московські полки. Але ці успіхи були тимчасовими. проти Української армії став ще один ворог, ним виявилася страшна хвороба – тиф. Він за короткий час, забрав дві третини особового складу Української армії. Командування Української Галицької Армії, не ставши питати згоди чи радитися з Петрушевичем, «через катастрофічний стан війська» самочинно підписали сепаратний «Зятьківський договір» з Денікіним. Це сталося у той час коли, Біла армія перебувала напередодні своєї остаточної ліквідації армією більшовиків. Ситуація Української армії погіршувалась ще й тим, що відразу після підписання договору раптово полишені галицькими вояками ділянки фронту залишились без прикриття, і війська Денікіна, користуючись нагодою, розпочали наступ на позиції армії Української Народної Республіки, змусивши її відступити. А в цей час більшовицькі війська почали захоплювати Правобережжя, яке перед тим здебільшого було окуповане Денікіним. Поляки на заході окупували рештки території, що була під владою Української Народної Республіки. Тож із суперництва між українськими і денікінськими арміями скористалися більшовики, які перекинули свою чотирнадцяту армію із оточення в районі Катеринослав – Ольвіопіль через Сквиру до Житомира. У результаті цієї операції дев’ятнадцятого листопада війська Червоної армії оволоділи Бахмачем, наблизились до Ніжина і Конотопа, створюючи плацдарм для наступу на Київ. На жаль, то був лише початок катастрофи. Потерпаючи від хвороби особового складу, не маючи достатньо зброї, амуніції, одягу, взуття, маючи за спиною ворожу Польщу і Румунію, а перед собою – армії більшовиків і денікінців, і жодної надії на допомогу Франції та Англії, Українська армія стиснена під Кам’янцем у «чотирикутнику смерті» втратила сили до спротиву.