Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

69 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» шаблі, але член марксистської організації. Він уже у Херсонській гімназії вчиться і перед робітниками виступає. А ти скажи, хіба Львов був набагато старший, коли ти з ним познайомився? Іван вже без жартів подивився на Борщака. – Батько в тебе хто? – Інспектор шкіл у Нагатраві. – Знає про тебе? – Ні. – То погано. Справа, за яку взявся, не дитяча, а жандарми не дуже панькаються з політичними, кинуть до в’язниці, як дорослого. Львов, про якого згадував Володя, дійсно пішов у революцію зі шкільної лави, до сім’ї більше не повернувся. Пройшов в’язницю, заслання тепер за кордоном. Ти з якими марксистами? – Есерами. – А він біля Леніна, есдек. Але тепер він зветься Троцький. Чув про такого? – Про нього не чув, але читав його статті в часописі «Іскра». – Ну, що я тобі скажу, Ільку. Я тебе під кулі і до в’язниці не відправлю, ти можеш завжди мати надію на мою підтримку. А до тебе маю доручення, щоб ти познайомив мене з херсонськими есерами. За декілька місяців вони створили та легалізували «Товариство тверезості», навколо якого почали гуртуватися революційно налаштовані селяни і робітники, що працювали в Миколаєві та Херсоні. А через Ілька встановили зв’язки з соціал-революціонерами. Вони надали допомогу друкарським верстатом… Отримавши листа від брата з повідомленням про те, що він повернувся з Сибіру додому, Михайло почав збиратися й собі. Сказати, що йому у Львові було зле, то була б неправда.