Руссова, В. М. Григорій Сковорода в контексті «Історії України-Русі» Миколи Аркаса / В. М. Руссова // Переяслівські Сковородинівські студії : зб. наук. пр. / [за заг. ред. М. П. Корпанюка]. – Ніжин, 2021. – Вип. 7 : Філологія. Філософія. Педагогіка.

УДК 94(477):929 Сковорода Владлена Руссова (м. Миколаїв) ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА В КОНТЕКСТІ «ІСТОРІЇ УКРАЇНИ-РУСІ» МИКОЛИ АРКАСА Анотація. У розвідці висвітлене питання популяризації постаті та творчості доробку Григорія Сковороди в «Історії України- Руси» Миколи Аркаса, адресований широкому читацькому загалові. Ключові слова: Микола Аркас, Григорій Сковорода, «Історія України- Руси», творчий доробок, історичне значення. Annotation. The publication covers the issue of popularization of the figure and works of Hryhoriy Skovoroda in «History of Ukraine-Rus» by Mykola Arkas. It will be of interest to a wider readership. Keywords. Mykola Arkas, Hryhoriy Skovoroda, «History of Ukraine-Rus», creative works, historical importance. Проблема збереження українських традицій, віднайдення шляхів зацікавленості духовним життям еліти давніших часів, пошук точок зіткнення між окремими явищами культури, компаративна складова творчості окремих осіб – це важливі моменти утвердження національної самоідентифікації українців. Особливо, коли це стосується відображення історії України в цілому та її культури, письменства зокрема. Цікавим видається нам розглянути, як відомий автор опери «Катерина», популярної «Історії України-Русі», засновник миколаївської «Просвіти» Микола Миколайович Аркас (1853–1909) прислужився своєю дієвою любов’ю до української культури загалом, і, зокрема, до національного письменства та його популяризації. Треба зазначити, що творчості Григорія Сковороди він приділив усього третину сторінки та подав портрет філософа і письменника уже літнім. Але це не означає, що автор не розумів велич доробку Сковороди. Враховуймо, що тогочасна українська історіографія, історики літератури в доробкові Григорія Савовича не акцентували на його художній вартості, а переважно зосереджувалися на його філософії. Наприклад, Михайло Грушевський у своїй книжці (1904 р.) «Очерк истории