Руссова, В. М. Дещо про історіографічну спадщину Миколи Аркаса Молодшого / В. М. Руссова // Всеукраїнська науково-методична конференція «Могилянські читання – 2016 : досвід і тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний, національний та регіональний аспекти» : у рамках тижня науки 14–18 листоп. 2016 р. : зб. тез / Чорномор. нац. ун-т ім. Петра Могили. – Миколаїв, 2016. – Т. 3 : Філологія. Педагогіка.

Могилянські читання – 2016 – 145 – Як первинна онтологічна засада буття, тіло перебуває на перетині ключових векторів та імпульсів людського світу, водночас поєднуючи та розмежовуючи площини, з одного боку, природного і культурного, індивідуального та соціального, а з іншого – екзистенційного, онтоло- гічного й афективного топосів, утворюючи цілісний, динамічний, але неоднорідний «гравітаційний простір» культури. При цьому, говорячи про тіло, ми завжди маємо справу не з власне тілом, а з опосередкова- ним уявленням про нього – знаком, дискурсом чи «візуальним концеп- том» тіла. У поетичному тексті рівень такої символізації досягає край- ньої межі висловлювання (про що вже йшлося вище). Відтак, повно- цінний аналіз тілесності, особливо в поезії, не може бути охоплений якоюсь однією, навіть універсальною, методологією, а являє собою спектр аналітичних процедур, який насамперед має враховувати інди- відуальний художній світ митця і його організацію з погляду не лише тіла, але й усіх значимих (часто повторюваних у корпусі текстів) тіле- сних проекцій. Зіставлення таким чином реконструйованих художніх світів дає можливість виявити спільні закономірності й парадигмальні зрушення в «наборі» тілесних конотацій відповідно до культурних кон- текстів кожної епохи, художніх стилів, мистецьких концепцій абощо. УДК 821.161.2 Руссова В. М., кафедра української філології, теорії та історії літератури, ЧНУ ім. Петра Могили, м. Миколаїв, Україна ДЕЩО ПРО ІСТОРІОГРАФІЧНУ СПАДЩИНУ МИКОЛИ АРКАСА МОЛОДШОГО Миколаївський краєзнавець В. Бойченко підкреслював: «на історії краю лежить печать унікальної долі славнозвісного роду Аркасів- Богдановичів, троє з представників якого були літераторами, діячами української культури…». Однією з важливих сторінок творчої спад- щини Миколи Аркаса Молодшого є його «Історія Північної Чорномо- рщини» (1969). До нас дійшов лише І том цієї праці, де автор виступає як гарний фахівець історії, знавець грецької та української культури та, водночас, творець художньої прози, забарвленої ліричністю. Є. Мала- нюк у передмові до цієї книги зазначав витоки діалогу української і грецької культур у світосприйнятті й діяльності Миколи Аркаса Мо- лодшого. Описуючи у своїй праці культуру далеких предків українців, автор неодноразово посилається на античні джерела та послуговується