Руссова, В. Опоетизоване довкілля «Повісті про наш степ широкополий» М. Аркаса-Третього / В. Руссова // Поетика художнього тексту : матеріали Всеукр. наук. конф. / Херсон. держ. ун-т, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т» ; редкол.: А. Демченко, Т. Цепкало. – Херсон, 2018. – С. 80–82.

82 житті повернутися на батьківщину. Водночас звернення до сучасних йому в 60-70-х роках ХХ ст. молодих українців насичені вірою в можливість повернення України до вольності, незалежності України, за які зброєю і словом боровся Микола Аркас-третій. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Аркас М. Повість про наш степ широкополий / М. М. Аркас // Визвольний шлях. Кн. ІІ, ІV, VІ, VІІ-ХVІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІІ. – Лондон : Українська видавнича спілка, С. 1975-1978. 2. Березовська Т. Історичний портрет роду Аркасів / Т. В. Березовська. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2006. – 216 с. Семашко Тетяна м. Київ semashko.tat@ukr.net ПРИЙОМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТЕРЕОТИПІВ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ Застосування сучасних методів вивчення концептуального змісту художніх творів продукує новий погляд на проблему опису стереотипів, які досліджуються з позицій соціології, історії, соціальної психології, культурології, міжкультурної комунікації тощо (у зазначених напрямках сьогодні працюють А. Байбурін, А. Бєлова, В. Павленко, Т. Кацберт, О. Квас, В. Красних, Ю. Лотман, Ю. Прохоров, Г. Старовойтов, Т. Стефаненко, Г. Теджфел, О. Черемісіна та багато ін.), національно-культурний контекст і релевантні властивості яких, дають підстави розглядати останні як когнітивні елементи культурно-специфічних знань, що реалізуються на різних рівнях, зокрема, у художньому дискурсі (під дискурсом розуміємо зв’язний текст у контексті численних супровідних фонових чинників – онтологічних, соціокультурних, психологічних тощо, які у сукупності дозволяють осмислити мовну картину світу адресанта адресатом [1, с. 138]. Для дискурсивного аналізу характерним є зацікавлення текстом не тільки як набором мовних одиниць, але й інтерес до фонових знань, носіями яких є етнокультурні стереотипи. Реконструкція смислу тексту передбачає не тільки його «лінійну обробки», необхідно застосувати створений культурою смисловий простір, без якого розуміння стає обмеженим лише «верхівкою айсберга», натомість основне навантаження припадає саме на «підводну частину» – на приховані смисли, імпліцитне. Саме значення виступає формою існування свідомості [2, с. 94-95] і є базою творення стереотипу. З метою вияву когнітивних чинників глибинних смислів змістових структур тексти, насамперед, переробляються згідно з засадами наперед визначеної моделі, що знаходиться