Руссова, В. М. Українсько-грецькі студії Аркасів [Електронний ресурс] / В. М. Руссова // Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht = Діалог мов – діалог культур. Україна і світ : VII Міжнар. наук. Інтернет-конф. з україністики. – München, 2016. – С. 472–478. // Open Access LMU. – Режим доступу: https://epub.ub.uni-muenchen.de/41248/1/slawistik_virtuelle-konferenz_2016_WEB.pdf, вільний (дата звернення: 31.01.2022).

473 Автор відомої праці “Історія України - Русі” Микола Миколайович Аркас (1853 –1909) звернувся до культури своїх грецьких предків у розділі “Період перший: скіфо - сарматський”, виокремивши невеличкий фрагмент “Зносини славян з греками”. У звістках греків про русичів він спирається на грецьких та арабських письменників (Аркас 1993, 14), а зупиняючись на контактах полян із греками, залучає свідчення Візантійських літописів і стисло занотовує, що “часті зносини Полян з Греками давали їм багато способу задля їх культурного розвитку” (Аркас 1993, 15). Так само зауважує, що християнство поширилося в полян і завдяки товарообміну їх із грецькими купцями. Хоч уже в наступних розділах, де йдеться про князювання Ольги, Володимира та Ярослава Мудрого, історію хрещення русичів подає за Сказанням про хрещення Русі “Повісті минулих літ”. Тобто є і легенда про хрещення Ольги в Царгороді, а Володимира в Корсуні, і про масове хрещення киян у Дніпрі. Про великі грецькі осади, які були на наших землях в останні сторіччя до н. е. та після Р. Х., говорить побіжно, зупиняється на торгівлі. Згадує Геродота, який приплив на кораблях до Ольвії та бував у різних місцях над Дніпром. Аркас зазначає: “Він на свої очі бачив тих людей, що жили тоді по чорноморських степах” (Аркас 1993, 6). Ішлося про ті чи ті племена, які грецький історик називав скіфами. Пізніше ці думки розгорне його онук, написавши в еміграції “Історію Північної Чорноморщини” (Аркас 1969). Власне, завдячуючи значній просвітницькій роботі та сердечному опікуванню дідуся онуком (який із трилітнього віку був йому за сина), Микола Аркас Молодший став щирим українцем і пошановувачем культури та історії Стародавньої Греції. Дід - батько возив його на руїни Ольвії, на місця, де побував Мазепа, читав малому “Кобзаря”. Так було закладено духовні підоснови майбутнього активіста українського визвольного руху, вояка армії УНР, котрий вимушено емігрував з України, закінчив філософський факультет Українського Вільного Університету, здобувши ступінь доктора філософії. Опанувавши під час навчання старо - і новогрецьку мови, вивчивши античну історію, Аркас Молодший здійснив перший в українській літературі повний переклад “Іліади” Гомера. Разом із тим він працював над літературною пам’яткою України – “Словом про похід князя Ігоря проти половців”. Цікава паралель – і дідусь замолоду вивчав грецьку мову в українця Петра Ніщинського, котрий також доклав свого таланту до українських перекладів “Іліади” й “Одіссеї” й давньогрецького – “Слова…”. На жаль, цю роботу досі не віднайдено, хоч достеменно відомо, що вона була завершена і підготовлена до видання 1882 року (Микитенко 1993, 22– 24). Звертається Аркас Молодший і до родинної хроніки, де переповідає історію свого роду по лінії діда, пояснюючи походження прізвища, яке грецькою означає “аркадієць”, мешканець Аркадії. Зауважує, що Аркаси відомі вже грецькій мітології. Посилається при цьому й на історичні джерела, як то “Анабазіс” Ксенофонта, й робить припущення, що “імовірним історичним пращуром нашого роду являється Іринах Аркас, що служив візантійському цісареві Нікіфору Фоці і жив у Х - му столітті” (Аркас 1993, 33). Мовиться і про причину появи його предка Андрія в Миколаєві: “Як патріот, заплетений до антитурецької визвольної боротьби, примушений був у 1794 р. втекти разом з дружиною і немовлятком -