Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

196 припущенням та висновкам суду, тому призначене покарання завжди є припущеною мірою відповідальності винного, отже, законом повинна передбачатись можливість коригування призначеної міри покарання з урахуванням досягнення його мети та поведінки засудженого, зокрема шляхом можливості дострокового звільнення» [4, с.72]. Розпочинаючи виклад матеріалу з умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання, хотілося б зазначити, що вказаний інститут регулюється не лише нормами кримінального права, але й кримінального процесуального та кримінально-виконавчого. З огляду на таку різноманітність правового регулювання, досі нез’ясованою залишається правова природа умовно-дострокового звільнення, оскільки, наприклад, професор С.І. Яковець відносить умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання до так званої завершальної стадії застосування покарання до особи [9, с.155]. Натомість, професор Якимович Ю.К., умовно дострокове звільнення від відбування покарання відносив до інституту, за допомогою якого існує можливість вносити зміни у вирок суду [8, с.56]. Однак, на нашу думку, умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання слід виокремлювати в самостійну кримінально правову категорію. Зумовлено це тим, що, по-перше, завершальною стадією відбування покарання особи даний інститут вважатись не може, з огляду на свою правову природу, яка спрямована саме на звільнення особи від відбування покарання. По-друге, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання аж ніяк не повинно трактуватись як інструмент для внесення змін у вирок, адже з комплексного тлумачення кримінального процесуального законодавства випливає той факт, що зміни у судові рішення можуть вноситись лише у випадку допущення описки чи арифметичної помилки. Таким чином, закономірно визначати умовно- дострокове звільнення особи від відбування покарання як окремий інститут звільнення особи від покарання, який спрямований на дострокове звільнення засудженого від подальшого реального відбування покарання за умови дотримання ним ряду вимог, які визначені в законодавстві. Метою існування даного інституту є стимулювання засуджених до проявів належної поведінки та якомога швидшого виправлення. Тому повністю погоджуємося з позицією учених Одеської школи права, зокрема, професора О.В. Козаченка, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання належить до групи заохочувальних кримінально- правових заходів [6, с. 181].