Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

46 правових системах, у п. 41 визначаються складові верховенства права: (1) Законність, у тому числі прозорий, підконтрольний і демократичний процес введення в дію законів; (2) Правова визначеність; (3) Заборона свавілля; (4) Доступ до правосуддя, яке здійснюється незалежними і неупередженими судами, у тому числі судовий контроль над адміністративними актами; (5) Дотримання прав людини; (6) Відсутність дискримінації і рівність перед законом. Розкриваючи складову правової визначеності, у доповіді виділяються наступні положення, що мають значення для розкриття поняття зрозумілості: держава повинна складати тексти законів так, щоб вони були доступними ( accessible ); закон повинен бути сформульований з достатньою мірою чіткості (precision) , для того щоб людина могла регулювати свою поведінку (п. 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути чіткими і точними (clear and precise) , а також спрямованими на забезпечення постійної передбачуваності ( foreseeable) ситуацій і правових відносин (п. 46); парламент не повинен мати можливості блокувати основоположні права шляхом прийняття двозначних (ambiguous) законів (п. 47) [2]. Як бачимо, в контексті розкриття правової визначеності наголошується на доступному, чіткому, точному, недвозначному законі (accessible, clear, precise, foreseeable law). А для оцінки стану верховенства права відповідно до вказаних та інших характеристик в окремих державах, в додатку доповіді вказується контрольний список, серед яких питання: «Чи написані закони зрозумілою мовою?» [2] (Are the laws written in an intelligible language?), тобто термін «зрозумілість» є загальною якісною характеристикою мови законів, які відповідають вимогам доступності, чіткості, точності, недвозначності. Це переконує в тому, що зрозумілість є загальною властивістю закону і ширшим поняттям, ніж вимоги точності, чіткості, доступності, простоти мови закону. Усвідомлення того, що зрозумілість є складовою верховенства права і залежить від визначених вище мовних вимог до закону, дало поштовх в останні часи до прискіпливої уваги влади до юридичної мови в цілому, до документів, які розробляються владними структурами. Наприклад, в США 2010 р. прийнято Закон про просту письмову форму, метою якого, відповідно до ст. 2 є «підвищення ефективності та підзвітності федеральних агентств населенню шляхом сприяння чіткому урядовому спілкуванню, яке громадськість може зрозуміти та використовувати» [3]. Даним законом введено поняття «просте письмо» (Plain writing); закон зобов’язав федеральні органи виконавчої влади (агентства) використовувати просту мову в будь-якому документі, який необхідний для отримання будь-яких пільг або послуг федерального уряду, або в якому пояснюється