Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

94 руху та експлуатації транспорту має певні особливості у правовому статусі і у більшості випадків є спеціальним. Наприклад: працівник залізничного, водного або повітряного транспорту (ч. 1 ст. 276 КК України), особа, яка не є працівником повітряного транспорту (ч. 1 ст. 281 КК України), особа, на яку покладається виконання певних правил (ч. 1 ст. 282 КК України), капітан судна (ст. 284 та 285 КК України). Отже, особливість правової природи кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту, на нашу думку, полягає в ускладненому (управлінськими відносинами) об’єкті посягання, змішаній протиправності, змішаній вині та особливому правовому статусі суб’єктів. Щодо віднесення деяких адміністративних правопорушень на транспорті до категорії кримінальних проступків. У теорії та деяких нормативно-правових актах наявні два діаметрально протилежні погляди щодо віднесення деяких адміністративних правопорушень на транспорті до категорії кримінальних правопорушень. Так, В. Колпаков при класифікації видів адміністративних правопорушень відокремлює адміністративні проступки підвищеного ступеня суспільної небезпечності, які за складом, суворістю кари, порядком відповідальності наближені до кримінальних. Вказаний вид неправомірної поведінки вчений називає «адміністративними проступками, що наближені до злочинів» [5, c. 228]. Ще одним аргументом на користь перенесення деяких адміністративних правопорушень на транспорті до категорії кримінальних може стати практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Так, у низці своїх рішень, наприклад, у справах Engel v Netherlands (1976) 1 EHRR 647 та Benham v United Kingdom (1996) 22 EHRR 293, а також у справі «Уггс проти Швейцарії» ЄСПЛ вказує, що діяння, незалежно від того, до якого виду вони відноситься за національним законодавством, за які передбачено такий вид покарання, як арешт, за своїм характером є кримінальними. Вказана позиція знайшла також відображення у п. 55 Рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 у справі за заявою№ 61406/00 «Гурепка проти України» [3]. Оскільки Україна на законодавчому рівні визнала свій обов’язок додержуватися положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики її застосування ЄСПЛ, то адміністративні правопорушення на транспорті, за які встановлено такий вид стягнення, як адміністративний арешт, дійсно можуть бути