Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА Сталева революція та електричний пульс міста Реалізація проєкту Віктора Вебера була справжнім технологічним марафоном. Будівництво розгорнулося по кількох фронтах одночасно. Першочерговим завданням стало створення потужного підземного водозабору, здатного щодоби постачати місту 1 мільйон відер води (близько 12 300 м³). Це був фундамент, на якому трималася вся майбутня система. Паралельно з будівництвом тривала масштабна наукова робота. Інженери та гідрохіміки не покладалися на волю випадку. Вони провели ретельну ревізію всіх водних ресурсів міста. Було проаналізовано річкову воду в різних районах та перевірено сотні приватних джерел. У результаті науковці відібрали 58 найкращих колодязів, воду з яких розділили на три класи якості. Це був перший в історії Миколаєва приклад системного управління якістю водних ресурсів на муніципальному рівні. Рік 1905-й став переломним. коли місто обплутала мережа нових труб протяжністю 37 кілометрів. Важливим елементом безпеки стали 123 пожежні гідранти, які назавжди змінили рівень захищеності дерев’яних та кам’яних кварталів Миколаєва. Проте справжнім проривом, що викликав захоплення сучасників, стало використання електричних насосів високого тиску. У часи, коли більшість міст світу покладалася на пару або гравітацію, Миколаїв інтегрував водопровід із міською електростанцією. Енергія світла стала енергією води. Це не лише здешевило експлуатацію системи, а й дало потужний поштовх для промислового розвитку міста, перетворивши водопровід на економічний двигун регіону. Шуховська вежа Поява водонапірної вежі в Миколаєві стала справжньою світовою сенсацією в галузі промислового будівництва. Її автор, видатний інженер Володимир Шухов (рис. 1.10), створив конструкцію, яка випередила свій час. Хоча вперше прототип такої сітчастої споруди продемонстрували як експонат на Нижньогородській виставці у 1896 році, саме миколаївська вежа стала першою у світі гіперболоїдною конструкцією, яку було впроваджено у постійну експлуатацію в системі міського водопостачання. Шлях вежі до Миколаєва був не менш дивовижним, ніж її дизайн. Конструкцію виготовили на заводі в Москві, а потім у розібраному вигляді, як велетенський металевий конструктор, доправили залізницею на південь. 18