Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА водогону вежа перестала виконувати свою безпосередню функцію та стала пам’яткою архітектури, вона залишалася «вартовим» водопостачання. Рис. 1.13. Відновлення башти Шухова після звільнення міста від нацистів (фото з відкритих джерел). Аналізуючи події Другої світової війни, неможливо оминути паралелі з сучасністю. Методи агресорів змінилися лише технічно, але їхня суть залишилася незмінною. У 1944 році ворог підірвав вежу, щоб зупинити життя в місті; у 2022 році російські війська підірвали трубу водогону Дніпро-Миколаїв у районі Киселівки, спричинивши водну блокаду. В обох випадках вода була використана як зброя. Руйнування башти Шухова у 1944 році стало першим масштабним «документом спраги» Миколаєва. Сьогоднішня стійкість миколаївців, які вишиковуються в черги за водою, — це продовження того самого генетичного коду опору, що був закладений вісім десятиліть тому. Руйнування башти Шухова — це не просто епізод із минулого. Це доказ того, що водна безпека міста завжди була його найвразливішим місцем. Документуючи виклики 2022–2026 років, ми повинні пам’ятати, що Миколаїв уже проходив через «спрагу», спричинену війною. І, якщо у 1944 році місто змогло відродити свою ажурну вежу, то сьогодні воно має всі сили, щоб збудувати нову, ще надійнішу систему водної безпеки. 22