Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ ІІІ. 211 Київського міського комітету Компартії України і Київської міської ради: «І от мостобудівники пішли в трудовий бій. Перший трудовий загін повів парторг новоствореної дільниці майстер М.М. Са- венко. Разом з ним – делегат XXVII з’їзду Компартії України В.П. Сусол, інші комуністи, передові трудівники. І зміна успішно виконала завдання, перші шпунти було забито до потрібної відмітки. А коли п’ята година завершувалась і до котлована рушила друга бригада, її зустріли бадьорі привітання: «Все гаразд, хлопці! Бажаємо вам успіху». «У напруженій праці, – розповідає начальник мотозагону N 2 В.Й. Прилипко, – минали години, зміни, на очах просувались металеві стіни, всі працювали дуже злагоджено, допомагали один одному... На базі постійно чекали звісток. Раділи успіхам товаришів. Під час другої доби деякі робітники просили: «Пустіть нас швидше, а то незручно буде вдома розповідати, що ми тут, у таборі, просиділи». А що? Є ще порох у порохівницях, підморгував друзям- напарникам Михайло Михайлович. 1 додав по хвилі: – Тільки б зупинити пожежу, тільки б загасити її... А стихія не вгамовувалася. Здавалося, їй не буде кінця. Радіаційний фон навіть за кілька кілометрів від епіцентру зали- шався високим, у десятки, сотні разів перевищував допустимі норми. Можна лише уявити, що творилося в зоні вибуху. Пекло! Люди трудилися, не думаючи про власну безпеку. Ризику- вали здоров’ям, життям. І яким би важким не було те чи інше завдання, виконавців не бракувало. Добровольці з’являлися одразу і з готовністю бралися за роботу. Обстановка нагадувала фронтову. Коротке слово «Треба!» діяло магічно, як наказ. А накази, як відомо, необхідно виконувати. Без будь-яких комен- тарів, обговорень. Зміна, в якій працював Михайло Савенко, трудилася на найвідповідальніших, найнебезпечніших ділянках у безпосе- редній близькості від аварійного четвертого енергоблоку. Висока напруга не спадала. Ні вдень, ні вночі. Після короткого перепочинку – знову у вогняне пекло. Так тривало не один день.