Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

128 У сучасних умовах глобалізації англійська мова функціонує як домінантний засіб академічної, професійної та міжкультурної комунікації. Для українських білінгвів процес опанування англійської мови на високому рівні (C1–C2) виходить за межі формального засвоєння граматичних структур і лексичних одиниць та передбачає складну взаємодію двох мовних систем. Одним із ключових наслідків такої взаємодії є міжмовна інтерференція — явище, що зберігає актуальність навіть у мовленні досвідчених користувачів іноземної мови [1]. Метою даної статті є аналіз міжмовної інтерференції в українсько- англійській білінгвальній комунікації з урахуванням як структурних відмінностей між мовами, так і когнітивних механізмів мовного переносу. Завдання дослідження полягають у виявленні типових інтерференційних патернів на різних мовних рівнях та окресленні шляхів їх подолання у навчальній і перекладацькій практиці. 2. Теоретичні засади дослідження інтерференції Традиційно міжмовна інтерференція розглядається в межах контактної лінгвістики як відхилення від норм однієї мови внаслідок впливу іншої [2]. У працях з теорії засвоєння другої мови інтерференція також описується як мовний перенос (language transfer), що може мати як негативний, так і позитивний характер [1]. Когнітивний підхід дозволяє поглибити це розуміння, трактуючи інтерференцію як результат перенесення ментальних моделей, концептів і фреймів рідної мови на структуру цільової мови [3]. Білінгв не оперує «чистими» мовними системами, а використовує наявні когнітивні ресурси, сформовані в L1, що зумовлює конфлікти категоризації та семантичної інтерпретації. 3. Аналіз рівнів міжмовної інтерференції 3.1. Фонологічна інтерференція Фонологічний рівень є одним із найбільш стійких щодо інтерференції. Українська фонологічна система характеризується чіткою артикуляцією