Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

150 впливають на соціально-психологічний клімат, руйнують систему взаємостосунків; створюють комунікативні перешкоди, які призводять до порушення та знищення традицій спілкування; виявляють соціокультурні відмінності між прошарками, класами, малими групами, заважають гармонізації суспільства. Дослідники стверджують, що коли мова йде про вивчення конфліктів у сфері освіти, необхідно враховувати, що по-перше, будь яка діяльність людини, в тому числі й педагогічна, конфліктна за своєю природою [5; 6; 7], по-друге, виокремлення освітньої конфліктогенності, яка негативно впливає на розвиток особистості і її подальшу життєдіяльність, передбачає всебічне дослідження цього явища, про що на сучасному етапі розвитку науки не можна стверджувати, адже більшість робіт присвячена вивченню конфліктів в умовах школи, учнів підліткового віку, а робіт, присвячених комунікативній конфлікогенності освітнього процесу у вищих навчальних закладів не достатньо, що свідчить про актуальність теми та необхідність як теоретичної, так і практичної роботи у цьому напрямі. Аналіз літератури показав, що будь-яка напруженість виявляється через стимули та реакції на них – конфліктогени, що означає «породжуючий конфлікт», а до конфліктогенів відносять: слова, дії, що породжують або можуть призвести до конфлікту, конфліктоген – це слова або дії, які викликають конфлікт. Це може бути навіть бездіяльність або мовчанка, яка провокує іншу людину на те, щоб вона у відповідь щось сказала або образила свого опонента [8], тобто на рівні освітнього процесу конфліктогени викликають конфліктогени у відповідь у вигляді негативної реакції, напруженості, агресії або з боку вчителів, або з боку учнів чи студентів, що може призвести до виникнення конфліктної ситуації та її перетворення в деструктивний конфлікт, оскільки їх накопичення сприяє зростанню напруження у відносинах, формує конфліктогенність у межах класу або студентської групи. Можемо припустити, що найчастішими конфліктогенами були й залишаються нетактовна, некоректна поведінка викладача, необґрунтовані звинувачення та зневажливе ставлення педагога до учнів; низький рівень стресостійкості особистості; відсутність