Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

151 аргументації під час оцінювання учнів, що підсилює протистояння та непорозуміння, тощо і вкотре доводить низький рівень конфліктологічної компетентності вчителів, а це є невід‘ємна складова комунікативної культури педагога, його мовленнєвої поведінки, належний рівень якої, безумовно, сприятиме процесу управління конфліктогенністю освітнього процесу. Дослідниками підкреслюється необхідність усвідомлення трьох фаз конфліктної комунікації [9, с.56]: докомунікативна, в якій відбувається усвідомлення учасниками конфлікту протиріч між їхніми цілями та інтересами; комунікативна, якій притаманний розвиток, кульмінація і спад інтенсивності конфлікту, де суб‘єкти реалізують передачу свого стану засобами мови; посткомунікативна, де відбувається завершення конфлікту, але залежить від попередніх вербальних реакцій сторін, їх інтенсивності тощо. У цьому контексті слушною вважаємо позицію дослідників про те, що у професійній підготовці сучасного вчителя серед усіх мовленнєвих умінь, умінню слухати приділяється, на жаль, найменша увага, а це, з точки зору науковців [10; 11, с. 295-296; 12], активний пізнавальний та комунікативний процес, який визначає ефективність зворотного зв‘язку, сприяє кращому розумінню партнера та успішному досягненню цілі спілкування, навички якого розвиваються в процесі спеціальної підготовки, де головною стратегією має бути заміна пасивної позиції слухача на активну, засновану на відповідальності людини за те, що вона чує, шляхом підтвердження, уточнення, перевірки тощо. Зважаючи на викладене вище, вважаємо, що оволодіння умінням слухати сприятиме покращенню навичок комунікативної толерантності, якими мають оволодівати майбутні вчителі, а саме: розуміти силу слова, точно викладати свої думки, дбати про співрозмовника, вміти слухати й чути співрозмовника, адекватно застосовувати прийоми активного слухання [13, с.77], і саме це вимагатиме від усіх учасників педагогічного процесу високого рівня комунікативної культури, комунікативної компетентності, розвинутих навичок спілкування [14, с. 29].