Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

168 має виступати не лише носієм мовних знань, а й фасилітатором комунікації, організатором взаємодії та медіатором між культурами й смислами. Це потребує інтеграції медіаційної компетентності до структури фахових компетентностей майбутніх педагогів, розроблення відповідних методичних підходів, оновлення змісту навчальних дисциплін і впровадження практико-орієнтованих форм навчання. Отже, дослідження теоретичних засад і методичних шляхів формування медіаційної компетентності майбутніх учителів іноземних мов є актуальним завданням сучасної педагогічної науки та практики, що відповідає європейським тенденціям розвитку мовної освіти та потребам міжкультурного освітнього простору. Теоретичне осмислення феномену медіації у лінгводидактичному контексті базується на працях провідних європейських дослідників. Так, Б. Норт та Е. Пікардо характеризують медіацію як багатовимірний конструкт, що охоплює передачу інформації між комунікантами, полегшення розуміння у ситуаціях культурного та мовного різноманіття, а також створення умов для конструктивної взаємодії [6, с. 24]. Д. Коста та М. Кавалі наголошують на соціальному та когнітивному аспектах медіації, підкреслюючи її роль у фасилітації навчального процесу [3, с. 117]. Б. Дендрінос аналізує медіацію в контексті комунікації, викладання мов та тестування [5, с. 15]. Вітчизняні науковці також приділяють значну увагу проблематиці медіації у професійній підготовці вчителів іноземних мов. Так, А. Мельник, одна з небагатьох українських дослідниць, яка системно розглядає медіативну компетентність майбутнього вчителя іноземної мови та обґрунтовує медіацію як складник професійної іншомовної підготовки та розкрито її зв‘язок із міжкультурною комунікацією та опосередкованим навчанням [1]. C. Печенізька досліджує медіацію як освітню стратегію формування соціокультурної компетентності учнів та розглядає її як інноваційний напрям розвитку іншомовної освіти та інструмент міжкультурного порозуміння [7]. В. Миргород- Карпова та Д. Мурач, представники напряму освітньої медіації (організаційно-