Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

179 інфраструктури, вимушена міграція та хронічний стрес призвели до суттєвих освітніх втрат. На відміну від загальної середньої освіти, у дошкіллі ці втрати є незворотними, оскільки стосуються сенситивного періоду формування базових навичок дітей: мовлення, соціалізації та емоційного інтелекту. Педагогічні втрати в дошкільній освіті під час війни включають порушення безперервності навчання, зниження рівня соціалізації та фізичної активності дітей через повітряні тривоги, еміграцію та закриття закладів. Вони проявляються у втраті базових навичок, зниженні мотивації, психологічних травмах та обмеженні доступу до якісної освіти, що ускладнює розвиток дітей саме починаючи з дошкільного віку. Актуальність цієї проблеми почали обговорювати науковці та практики з самого початку повномасштабної війни. Сьогодні ми не просто «надаємо освітні послуги» в закладах дошкільної освіти, ми працюємо в умовах педагогіки екстриму. Як зазначає О. Рейпольська, безпека стала головною складовою якості освіти. Проте для дошкільника безпека без розвитку — це пастка. Освітні втрати в цьому віці — це не просто «недоотримані знання», це порушення цілісності формування особистості, яке закладається раз і на все життя. Війна перетворила освіту з «планового розвитку» на «кризове реагування». Для громад, що знаходяться під постійними обстрілами, енергетичними блекаутами освітні втрати мають критичний характер «території освітнього вакууму»:  Відсутність «живого» середовища для соціалізації та спілкування : Закриті садочки означають відсутність сенсорних кімнат, ігрових майданчиків та музичних залів. Дитина обмежена стінами квартири чи підвалу. При цьому робота багатьох ЗДО неможлива через відсутність або невідповідність укриттів вимогам ДСНС.  Цифрова нерівність: Дистанційне навчання в ЗДО часто стикається з відсутністю інтернету або гаджетів, особливо у багатодітних сім‘ях або малозабезпечених, що повністю відрізає дитину від педагога.