Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

188 Практичний доказ у подоланні мовленнєвих та освітніх втрат це активності дітей, де діти стискають паперові сніжки або передають іграшки в колі, малюють своїм пальчикам личка, спілкуються один з одним та з дорослим. І укриття як новий освітній простір не повинен лякати, а надихати на новий підхід в подоланні труднощів. Перехід до сховища не повинен бути «паузою» в розвитку. Необхідно впроваджувати мобільні бокси (арт-терапія, сенсорика, конструктори), щоб освітній процес тривав у ігровій формі навіть під час тривоги. В пріоритеті навички «Soft Skills» та життєстійкості тобто фокус зміщується з академічних навичок (читання, рахунок) на соціально-емоційний розвиток. Дитина, яка вміє опанувати тривогу та домовлятися з однолітками, буде успішнішою в школі, ніж та, що просто знає букви. Визначено, що в умовах нестабільного доступу до ЗДО, роль батьків стає ключовою, батьки — головні союзники в компенсації втрат. Садочок має стати методичним хабом, надаючи батькам готові інструменти (чек-листи, короткі відео-ігри) для розвитку дитини вдома. Умовою успішної компенсації втрат у дітей дошкільного віку є стабільний стан вихователя. Впровадження системи психологічного супроводу та професійної рефлексії для кадрів є стратегічним завданням держави та громад. Подолання освітніх втрат — це тривалий процес, що базується на гнучкості методів, пріоритеті безпеки та збереженні ментального здоров‘я всіх учасників освітнього процесу. Головна мета цього процесу «Не наздогнати програму яку дитина не засвоїла, а стабілізувати психіку та повернути інтерес до пізнання » тільки тоді ми, педагоги, зможемо зменшити проблеми з адаптацією дитини у першому класі та і в подальшому житті.