Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

46 характеристики створюють сприятливе середовище для реалізації відмивання коштів у нових формах, що трансформують класичну схему легалізації. При кримінологічному аналізі сучасних схем відмивання коштів у цифровій економіці потрібно пам‘ятати, що злочинці постійно адаптують свою діяльність до новітніх технологій, поєднуючи їх із традиційними методами відмивання грошей [1, с. 189]. Сам процес легалізації доходів до появи цифрової економіки включав три стадії: розміщення, розшарування та інтеграція. У цифровому середовищі ці стадії напряму пов‘язані з використанням цифрових фінансових інструментів. Так, на першій стадії «брудні» гроші переводяться у фінансову систему. Часто це відбувається через придбання криптовалют за фіатні кошти на криптобіржах або P2P-платформах, що дозволяє швидко трансформувати незаконні надходження в цифрові активи без детального контролю транзакцій. На стадії розшарування відбувається дроблення та переміщення активів через численні цифрові рахунки, DeFi-протоколи, міксери транзакцій або анонімізатори. Ці механізми значно підвищують складність встановлення джерела коштів і створюють перешкоди для фінансових розслідувань, оскільки транзакції на блокчейні можуть змінювати маршрути активів у географічному масштабі за короткі строки. На стадії інтеграції активи повертаються у «білому» вигляді, наприклад, через продаж цифрових активів, інвестування у легальні проєкти, електронні платформи або навіть через онлайн-казино, де «виграші» маскують початкове походження коштів. Сукупне застосування цих стадій значно розмиває межі між легальними й нелегальними фінансовими потоками, створюючи труднощі для правоохоронних органів у доведенні кримінального походження активів. Дискусійність сучасного кримінологічного аналізу відмивання коштів у цифровій економіці має багато аспектів, але ми можемо виділити два найбільш очевидні. Перший аспект полягає у необхідності юридичного визначення поняття віртуальних активів і встановлення меж відповідальності для їхніх учасників. Другий проблемний аспект пов‘язаний із процедурою доказування