Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

50 Цифровізація фінансових відносин істотно модифікувала криміногенну структуру відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Але це не виключає роботу із протидії даним явищам. Розуміння природи цифрової економіки, де існує анонімність транзакцій, транскордонність цифрових платформ, використання віртуальних активів та фінтех-сервісів, потребує зміщення акценту з традиційних інституцій фінансового контролю на алгоритмічні механізми управління ризиками. За цих умов кримінологічна стратегія протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом не може обмежуватися виключно кримінально-правовими засобами. Вона повинна інтегрувати превентивні, організаційні та технологічні інструменти, орієнтовані на нейтралізацію детермінант цифрової злочинності. Ми можемо виділити наступні напрями для реалізації сформованої стратегії. 1. Інституціоналізація цифрового ризик-орієнтованого підходу у сфері віртуальних активів . Першочерговим напрямом удосконалення кримінологічної стратегії протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, є поглиблення ризик-орієнтованого підходу, передбаченого законодавством у сфері фінансового моніторингу, з урахуванням специфіки операцій з віртуальними активами. Йдеться не лише про формальне поширення вимог фінансового моніторингу на провайдерів послуг, пов‘язаних з обігом цифрових активів, а про створення окремої методології оцінки цифрових ризиків. Латентність відмивання коштів у цифровому середовищі значною мірою зумовлена відсутністю адекватних критеріїв виявлення аномальних транзакцій у блокчейн-мережах. Стандарти FATF та європейська практика (зокрема імплементація підходів MiCA) демонструють ефективність диференційованого контролю залежно від типу платформи та профілю ризику. Впровадження спеціалізованих цифрових індикаторів підозрілості дозволить змістити акцент із постфактум реагування на ранню превенцію. 2. Створення міжвідомчої аналітичної інфраструктури з використанням технологій Big Data та AI . Це дозволить сформувати єдину аналітичну