Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

118 У дослідженнях R. Torres-Peña підкреслюється, що числове мислення формується ефективніше в умовах проблемно-орієнтованого навчання, коли учні не лише знаходять відповідь, а й обговорюють шляхи її отримання [4, p. 670]. Це означає, що розвиток алгоритмічної точності повинен супроводжуватися формуванням уміння пояснювати власну логіку. Актуальність проблеми визначається також тим, що сучасні освітні стандарти орієнтують учителя на формування ключових компетентностей, серед яких математична, підприємницька, соціальна та громадянська. Реалізація цієї вимоги неможлива без інтеграції предметних знань із комунікативними та особистісними навичками. У дослідженні I. Rustandi доведено, що групові моделі роботи під час розв‘язування математичних задач підвищують не лише рівень правильності виконання завдань, а й самооцінку учнів та їхню впевненість у власних силах [2, p. 120]. Проблема, що потребує наукового осмислення, полягає у визначенні методично обґрунтованого балансу між формуванням hard skills та soft skills на уроці математики НУШ. Надмірна концентрація лише на обчислювальних уміннях призводить до зниження мотивації та поверхневого розуміння змісту. Водночас надмірна орієнтація на комунікативні форми без достатньої математичної глибини знижує рівень предметної підготовки. Постановка проблеми полягає у з‘ясуванні, яким чином сучасний урок математики може забезпечити одночасний розвиток точності, логічності, алгоритмічності мислення та комунікативної, критичної, рефлексивної складових особистості. Важливо визначити, які методи і прийоми дозволяють уникнути протиставлення soft skills і hard skills, а натомість інтегрувати їх у єдину систему навчальної діяльності. Аналіз сучасних досліджень показує, що розв‘язування реальних практико- орієнтованих задач сприяє глибшому формуванню математичного мислення [5, p. 44]. Це свідчить про те, що hard skills формуються ефективніше в умовах смислової насиченості завдань.