Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

120 Без сформованої здатності до логічного аналізу та обчислювальної точності неможливо говорити про високий рівень критичного мислення. P. Mudrika наголошує, що критичне мислення в математиці базується на структурованості мислення, умінні розрізняти припущення і доведені факти, будувати послідовні аргументи [3, с. 50]. Водночас розвиток soft skills значно підсилює ефективність засвоєння математичного матеріалу. У дослідженні I. Rustandi встановлено, що учні, які працюють у форматі групового дослідження, демонструють вищий рівень залученості та стійкіші результати у розв‘язуванні складних задач [2, p. 125]. Спільна робота створює умови для пояснення, взаємної перевірки, уточнення математичних понять, що позитивно впливає і на якість предметних умінь. Особливої уваги заслуговує питання формування математичного мислення через проблемні ситуації. R. Torres-Peña доводить, що учні глибше засвоюють числові структури, коли перед ними постає нестандартна задача, яка потребує обговорення можливих стратегій [4, p. 671]. Такий підхід стимулює як алгоритмічну точність, так і гнучкість мислення. На рівні шкільної практики це означає, що традиційна структура уроку повинна зазнати трансформації. Замість домінування пояснювально- репродуктивної моделі доцільно впроваджувати дослідницькі завдання, кейси, задачі з відкритим кінцем. Під час роботи з такими завданнями учні не лише виконують обчислення, а й обґрунтовують вибір формули, аналізують помилки, співвідносять отриманий результат із реальними умовами. Важливим є й аспект мотивації. У роботі A. Muhammad та Buhaerah зазначено, що використання реальних контекстів підвищує інтерес до математики та сприяє формуванню стійких навичок аналізу ситуацій [5, p. 46]. Коли задача пов‘язана з повсякденним досвідом учнів, вони активніше залучаються до обговорення, висувають гіпотези, порівнюють різні способи розв‘язання. Питання профілю hard skills і soft skills у математичній освіті розглядається також у сучасних дослідженнях, де підкреслюється необхідність їх інтеграції на