Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

121 всіх етапах навчання [6, p. 4]. Учні, які демонструють високий рівень алгоритмічної підготовки, але не вміють комунікувати або аргументувати власну позицію, мають труднощі під час виконання комплексних завдань. Водночас розвинені гнучкі навички без достатньої математичної основи не забезпечують стійких навчальних результатів. Постає потреба в розробленні методики, що дозволяє гармонійно поєднати обидві групи навичок. Така методика має враховувати вікові особливості учнів НУШ, рівень підготовки класу, характер навчального матеріалу. Вона повинна включати різноманітні форми організації діяльності, серед яких індивідуальна робота, парне обговорення, групові проєкти, математичні дискусії. Практична реалізація інтегрованого підходу до формування hard skills і soft skills здійснювалася в умовах викладання математики у 6–7 класах Нової української школи. Методика будувалася на принципі поступового ускладнення завдань, поєднанні індивідуальної та групової роботи, а також обов‘язковому етапі рефлексії після виконання кожного значущого завдання. Основною ідеєю було створення навчальних ситуацій, у яких алгоритмічна точність і логічна строгість поєднувалися з необхідністю пояснення, обговорення та оцінювання різних стратегій розв‘язання. Під час вивчення теми «Раціональні числа та дії з ними» робота над формуванням hard skills починалася з відпрацювання алгоритмів додавання і віднімання чисел з різними знаками. Учні виконували вправи на швидкість і точність, здійснювали взаємоперевірку за зразком, аналізували типові помилки. На цьому етапі акцент робився на правильності запису, обґрунтованості вибору правила, послідовності виконання дій. Разом із тим, уже під час обговорення помилок учні мали аргументувати, чому певне рішення є некоректним. Такий підхід активізував розвиток комунікативної складової та вміння логічно доводити власну позицію. Наступним кроком було впровадження проблемних задач, пов‘язаних із реальними життєвими ситуаціями. Наприклад, пропонувалося визначити зміну температури протягом доби або розрахувати фінансовий баланс із урахуванням