Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

209 пізнавальна активність, опосередковане запам‘ятовування, бажання вчитися, готовність до співпраці та взаємодопомоги. Психологи зазначають, що стрес знижує здатність дитини ефективно опрацьовувати інформацію та підтримувати мовленнєву активність, оскільки емоційний стан є регулятором когнітивних функцій, зокрема мовлення. Мовленнєвий розвиток дитини відбувається у соціальному контексті і є надзвичайно чутливим до психоемоційного стану, оскільки будь-які зміни середовища відображаються на функціонуванні вищих психічних функцій, психоемоційної стабільності (домінуючого психокомплексу властивостей, здатностей зберігати ефективне функціонування через саморегуляцію діяльності [2, c.520]. Періоди тривожності, стресових ситуацій в умовах воєнних дій можуть спричиняти тимчасові або стійкі порушення мовлення. Отже, мовлення, як провідний засіб комунікації, може змінюватися під впливом травматичних подій. Ми сьогодні є свідками того, що мовленнєві порушення в дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами мають комплексний характер, обумовлений як біологічними, так і зумовленими соціальними чинниками. Активний інтерес науковців до висвітлення цієї проблеми чітко простежується у наукових публікаціях за останні роки, в тому числі і при висвітленні досвіду Новоушицької спеціальної школи [3, с. 11, 16]. психологічний стрес, що супроводжує воєнний конфлікт, який відіграє важливу роль у навчанні мовленню, спричиняє виникнення затримок та труднощів у розвитку цього важливого аспекту комунікативної компетенції . Власне, стрес, тривожність можуть ускладнювати засвоєння нової інформації та розвиток мовленнєвих навичок. Так, більшість учених В. Панок, В. Острова, 2016; Г. Міськов, 2024, 2025 та ін. визначають тривожність як специфічне переживання, яке перегукується «з передчуттям небезпеки та загрози, що насамперед пов‘язане з власною особистістю» [4, с. 3; 5, с. 156; 6, с. 200]. Відповідно до філософії Нової української школи мовлення - це не лише як інструмент передачі інформації, а як провідний засіб подолання соціальної ізоляції та тривожності.