Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

245 У структурі професійної спрямованості виокремлюють когнітивний, операційний, комунікативний та моральний компоненти. Когнітивний компонент охоплює систему теоретичних знань і професійних уявлень, необхідних для здійснення діяльності. Операційний компонент передбачає сформованість практичних умінь, навичок, володіння професійним інструментарієм та технологіями. Комунікативний компонент виявляється у здатності до конструктивної професійної взаємодії, умінні вибудовувати діалог і сприймати партнера як рівноправного суб‘єкта спілкування. Моральний компонент пов‘язаний із сформованістю етичних установок, емоційною врівноваженістю, здатністю до саморегуляції та відповідального ставлення до професійної діяльності. Саме моральний аспект набуває особливої значущості у професії практичного психолога, де професійна ефективність безпосередньо залежить від рівня особистісної зрілості та етичної компетентності [1, 2, 6]. Метою дослідження стало визначення рівня сформованості професійної спрямованості майбутніх практичних психологів, зокрема аналіз розвитку окремих її структурних компонентів як складових професійно значущих якостей фахівця. Емпіричне дослідження проводилося серед студентів ІІІ та IV курсів спеціальності «Практична психологія» Навчально-наукового інституту «Українська інженерно-педагогічна академія» ХНУ імені В.Н. Каразіна протягом 2025 року. Методичне забезпечення дослідження . Нами було вибрано ряд методик, а саме : Диференційно – діагностичний опитувальник (ДДО) Є.О. Клімова; Комунікативні та організаторські здібності (КОС); Тест на вміння слухати; Тест самооцінка терплячості Є.П.Ільїна, Є.К.Фещенко; Тест на визначення наполегливості Є.П.Ільїна, Є.К.Фещенко; Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В. В. Бойко, було застосовано математичні методи обробки даних, статистичний аналіз. На першому етапі дослідження був проведений Диференційно – діагностичний опитувальник (ДДО) Є.О. Клімова , результати якого наведені в таблиці 1. Аналіз результатів цього тесту (Див. Табл. 1) показав, що