Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

288 ендокринної системи, зокрема підвищення рівня тестостерону у хлопців, стимулює гіпертрофію м‘язових волокон і зростання силового потенціалу, що формує передумови для якісного стрибка у швидкісно-силових показниках [2]. Аналіз швидкісних здібностей показує, що у футзалі вони реалізуються переважно через повторні спринти на дистанціях 5–20 м, швидкі зміни напрямку руху та реакцію на візуальні сигнали [3, 11]. У віці 13–14 років покращення результатів спринту пов‘язане передусім із нейром‘язовою адаптацією: зменшується латентний період реакції, підвищується частота кроків і скорочується час контакту з опорою. Дослідження вказують, що середній приріст швидкості у хлопців між 13 та 15 роками може становити 5–8 %, тоді як у дівчат аналогічний прогрес фіксується раніше, у 12–14 років [9]. Після завершення пубертату у дівчат спостерігається стабілізація швидкісних показників, тоді як у хлопців вони продовжують зростати до 16–17 років. Важливо враховувати, що у фазі активного росту можливе тимчасове зниження технічної ефективності спринту, що потребує включення вправ на координацію, баланс і стабілізацію тазостегнового комплексу. Силові та швидкісно-силові здібності демонструють найбільш виражену гендерну диференціацію у другій половині підліткового віку. У хлопців 14–16 років приріст абсолютної сили може досягати 15–25 % за рік за умови систематичного тренування, що пов‘язано з гормонально зумовленим зростанням м‘язової маси та підвищенням концентрації анаболічних гормонів [2, 9]. Покращуються показники вертикального стрибка, швидкість стартового прискорення та сила удару по м‘ячу. Ефективність пліометричних програм підтверджена дослідженнями, які засвідчують приріст вибухової сили нижніх кінцівок на 8–12 % протягом 6–8 тижнів тренувального циклу [4, 7]. У дівчат приріст силових показників має більш поступовий характер і обумовлений переважно вдосконаленням нейром‘язової координації, а не вираженою гіпертрофією м‘язів. З огляду на підвищений ризик ушкоджень передньої хрестоподібної зв‘язки у спортсменок підліткового віку, особливої ваги