Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

289 набувають програми нейром‘язової профілактики, що включають вправи на стабілізацію колінного суглоба та контроль техніки приземлення [13]. Витривалість у футзалі має змішаний характер, оскільки поєднує аеробні та анаеробні механізми енергозабезпечення. У період 13–16 років відбувається поступове зростання максимального споживання кисню (VO₂max), що зумовлено збільшенням об‘єму серця, ударного об‘єму та концентрації гемоглобіну [2, 9]. У хлопців після 15 років VO₂max може перевищувати показники дівчат на 10–15 % через морфофункціональні особливості. Проте змагальна діяльність у футзалі включає значну кількість коротких високоінтенсивних епізодів, що тривають 2–6 секунд і виконуються з інтервалами неповного відновлення [3]. Тому визначальною є швидкісна (анаеробна) витривалість, яка характеризує здатність спортсмена підтримувати високий темп упродовж усього матчу. Використання інтервальних методів, повторних спринтерських серій та тесту Yo-Yo Intermittent Recovery довело ефективність у підвищенні спеціальної працездатності [11, 12]. Водночас надмірне навантаження у фазі активного росту може призводити до перевтоми та зниження адаптаційного резерву, що потребує постійного моніторингу функціонального стану спортсменів. Гендерні відмінності у розвитку витривалості пов‘язані зі змінами складу тіла. Після завершення пубертату у дівчат фізіологічно зростає частка жирової тканини, що впливає на відносні показники швидкісної витривалості. Однак у 12–14 років міжстатеві відмінності можуть бути мінімальними або навіть демонструвати перевагу дівчат завдяки більш ранній біологічній зрілості [9, 14]. Це підкреслює необхідність урахування стадії біологічного дозрівання під час інтерпретації результатів тестування. Системний аналіз дозволяє стверджувати, що період 13–16 років є сенситивним для формування швидкісно-силових здібностей і спеціальної витривалості у футзалі. Ефективність тренувального процесу визначається поєднанням вікових можливостей організму з раціональним плануванням навантажень, індивідуалізацією програм і постійним контролем адаптаційних