Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

295 Ще більшу інформацію надає аналіз органного енергообміну. Відомо, що участь загального енергетичного балансу організму у функціонуванні окремих внутрішніх органів та систем органів різна. У спокої дихальна мускулатура у цьому ‖реєстрі‖ посідає практично останнє місце. Під час інтенсивної фізичної роботи, коли основним споживачем кисню стає руховий апарат, "свою" частку, як і раніше, забирають мозок і серце, дихальна мускулатура міцно стає в ряд провідних. Частка енерговитрат із загального енергообміну може становити 20- 30%, і це, у свою чергу, може серйозно позначитися на функціонуванні організму в умовах інтенсивної м'язової діяльності [2]. Дихання при плаванні входить складовою складно-кординаційної структури руху. Кожна фаза дихального циклу, затримки дихання та паузи, натужування суворо відповідають певним фазам руху руками та ногами. При цьому слід зазначити, що кожному способу плавання притаманний свій власний режим дихання, що відрізняється по ваємозв'язку з рухами плавця. Таким чином досягається оптимальна техніка дихання, що характеризується мінімальними енерговитратами на саме дихання і дозволяє максимально реалізувати силові можливості. Оптимальне дихання – необхідна умова плавання. При плаванні способом брас потужний «пізній» вдих здійснюється під час поєднаних підготовчих рухів ногами та руками. Короткому та ефективному вдиху сприяє звільнення грудної клітки від функцій опори для рук під час гребка. Удар ногами поєднується із затримкою дихання на вдиху з напруженням. Захват та перша частина підтягування узгоджуються із затримкою дихання на вдиху без напруження. Збіг видиху із закінченням підтягування і фазою відштовхування — найпотужнішими частинами гребка руками — підвищує ефективність робочого руху. Закінчення видиху відбувається з появою рота на поверхні. При плаванні двоударним дельфіном "затягнутий пізній" вдих починається з появою ліктьових суглобів на поверхні води і закінчується не раніше закінчення другої третини проносу рук по повітрю. Вдих завершується досягненням дихального об'єму близько 2 л. Акцентований удар ногами під час