Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

310 1. Знизити інтенсивність болю за візуально-аналоговою шкалою (VAS) щонайменше на 2–3 бали протягом 10–14 днів терапії. 2. Досягти зниження м‘язового напруження поперекової ділянки (за даними пальпації та суб‘єктивної оцінки пацієнта) протягом 2 тижнів регулярних занять. 3. Навчити пацієнта правильно активувати поперечний м‘яз живота та виконувати ізометричні вправи з утриманням напруження 5–7 секунд у 8–10 повтореннях без посилення болю до кінця 2-го тижня. 4. Забезпечити можливість самостійного виконання базових побутових дій (ходьба до 15–20 хв, зміна положення тіла) без різкого посилення болю протягом 14 днів. У цей час застосовуються щадні позиційні методи розвантаження хребта, дихальні вправи та ізометричні скорочення м‘язів без активних рухів у поперековому відділі. Вправи виконуються в положенні лежачи, з акцентом на активацію глибоких м‘язів-стабілізаторів, зокрема поперечного м‘яза живота та сідничних м‘язів. Тривалість занять у цей період є помірною, а навантаження — мінімальним. У підгострому періоді програма поступово розширюється за рахунок включення мобілізаційних та стабілізаційних вправ. Метою є відновлення фізіологічної рухливості хребта, усунення м‘язового дисбалансу та формування адекватного контролю положення тіла. SMART-цілі 1. Збільшити амплітуду рухів у поперековому відділі (нахил вперед, розгинання) щонайменше на 20–30% від початкового рівня протягом 4 тижнів. 2. Забезпечити здатність пацієнта утримувати стабілізаційні вправи (наприклад, «місток» або «bird-dog») не менше 20 секунд у 3 підходах без болю до кінця 6-го тижня. 3. Досягти зменшення проявів м‘язового дисбалансу (за функціональними тестами) протягом 4–6 тижнів терапії.