Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

217 що зумовлюють підвищення ролі освіти як стратегічного ресурсу державотворення [4; 5]. У Національна доктрина розвитку освіти України визначено, що освіта має забезпечувати зміцнення національних інтересів, підвищення добробуту громадян та конкурентоспроможності держави в глобальному середовищі. Водночас наявні структурні та змістові суперечності у функціонуванні освітньої системи свідчать про необхідність її подальшої модернізації відповідно до викликів інформаційного суспільства [6]. Глобалізація, цифровізація економіки, розвиток високих технологій і становлення суспільства знань зумовлюють переосмислення ролі вищої освіти як провідного чинника формування людського капіталу. За цих умов зростає значення інтелектуального потенціалу нації, здатності до інноваційної діяльності, міжкультурної комунікації та безперервного професійного розвитку [8]. Як наголошує В. Андрущенко, вища школа покликана формувати інтелект нації, що визначає стратегічні перспективи її поступу [1]. Парадигмальні зміни у сфері вищої освіти зумовлені переходом до компетентнісної моделі підготовки фахівців, орієнтованої на інтеграцію фундаментальних знань, практичних умінь і ціннісних орієнтацій. У XXI столітті професійна підготовка має забезпечувати не лише засвоєння спеціалізованих знань, а й розвиток критичного мислення, креативності, здатності до адаптації в умовах невизначеності та швидких технологічних змін. Це передбачає впровадження інноваційних педагогічних технологій, міждисциплінарність освітніх програм і посилення дослідницької складової навчального процесу. В умовах євроінтеграції модернізація вищої школи України здійснюється з урахуванням принципів Болонський процес, що спрямовані на забезпечення порівнюваності освітніх систем, академічної мобільності, запровадження трирівневої структури підготовки та ефективних механізмів гарантування якості освіти. Інтеграція до Європейського простору вищої освіти актуалізує необхідність гармонізації національних стандартів із міжнародними вимогами, підвищення прозорості управлінських процедур і розвитку внутрішніх систем