Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

236 • криза завершення та професійної ідентичності (випускні курси): виникає через страх перед майбутньою відповідальністю та необхідність остаточного самовизначення на ринку праці. Успішна інтеграція соціального та інтелектуального досвіду в цей період створює базу для емоційної резильєнтності. Якщо студент знаходить ресурси для подолання внутрішніх конфліктів, це трансформується у високий рівень задоволеності життям та здатність до ефективної самореалізації у зрілому віці. Натомість невирішені завдання самовизначення можуть призвести до дифузії ідентичності та тривалих деструктивних переживань. З огляду на високу концентрацію психологічних ризиків, особливого значення набуває система вчасної діагностики та підтримки. Сприяння цілісному розвитку молоді передбачає не лише корекцію гострих станів, а й превентивну роботу, спрямовану на розкриття внутрішнього потенціалу студента. Саме такий комплексний підхід дозволяє перетворити кризові явища з деструктивних факторів на точки особистісного зростання. Щодо особистісних та соціальних чинників психологічного благополуччя студентської молоді, можна виділити такі ключові положення. 1. Особистісні чинники включають: самооцінку, автономію, емоційну регуляцію, смисложиттєві цінності та академічну мотивацію, які забезпечують внутрішню стабільність і позитивне самовідчуття. 2. Соціальні чинники включають: підтримку колективу, наставників, сім‘ї, соціальну інтеграцію, участь у студентських групах та культурні цінності, що формують умови для адаптації та розвитку. 3. Взаємодія особистісних і соціальних чинників має синергійний ефект: студенти, у яких високі особистісні ресурси поєднуються з підтримуючим соціальним середовищем, демонструють найвищий рівень психологічного благополуччя. Психологічне благополуччя студентів є динамічним феноменом, який змінюється під впливом розвитку особистості та соціального середовища, а також взаємодії між цими двома групами чинників. Отже, теоретичний аналіз