Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

64 агент» як джерело інформаційної асиметрії [5]. У цьому контексті прозорість можна інтерпретувати як механізм зменшення асиметрії між акціонерами й менеджментом, а в публічному секторі - між громадянами й владою. Неоінституціоналізм пояснює, чому організації запроваджують механізми прозорості не лише заради ефективності, але й задля легітимності в інституційному середовищі [2]. Теорія зацікавлених сторін відповідає на питання кому адресована прозорість: різні категорії стейкхолдерів мають принципово різні інформаційні потреби та неоднаковий вплив на організацію [3]. Теорія підзвітності встановлює концептуальну межу між прозорістю та підзвітністю: розкриття інформації без механізмів обговорення, оцінювання та санкцій залишається лише номінальною прозорістю [1; 4]. Застосування цієї рамки дозволяє здійснити системне порівняння між секторами (табл. 1). Таблиця 1. Порівняльна характеристика механізмів прозорості в публічному та корпоративному секторах Критерій Публічний сектор Корпоративний сектор Правова основа FOI-законодавство, антикорупційне право Корпоративне законодавство, SOX, Керівні принципи ОЕСР Адресати прозорості Громадяни, парламент, ЗМІ, НГО Акціонери, інвестори, споживачі, регулятори Стейкхолдери Множинні Ієрархічні Ключові механізми Відкриті реєстри, внутрішній контроль (COSO/INTOSAI), внутрішній аудит (IIA), зовнішній аудит (SAI) Фінансова звітність (МСФЗ), внутрішній контроль (COSO), внутрішній аудит (IIA), зовнішній аудит (SOX), ESG Тип підзвітності Вертикальна, діагональна, горизонтальна Вертикальна, горизонтальна, діагональна Санкції Адміністративні, кримінальні Ринкові, регуляторні Джерело: сформовано автором на основі [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7].