Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

103 невдала мобілізація) делегуються на рівень виконавців. Такий розподіл відповідальності дозволяє утримувати високий персональний рейтинг навіть в умовах інституційної кризи. Одним із найпотужніших, але водночас найбільш суперечливих інструментів конструювання іміджу влади став телемарафон «Єдині новини». Задуманий як засіб протидії російській дезінформації, він поступово трансформувався в інструмент внутрішньополітичного впливу. Підкреслимо, що за результатами соціологічних досліджень групи «Рейтинг», рівень довіри українців до медіа загалом залишається низьким. Відносно вищі показники зафіксовано щодо Telegram-каналів (29%) та YouTube-каналів (24%). Натомість, міжнародним і українським онлайн-медіа довіряють або скоріше довіряють лише 16% респондентів. Найнижчий рівень довіри зафіксовано щодо єдиного телемарафону: 39% опитаних зазначили, що не довіряють або скоріше не довіряють йому, 24% вагаються з оцінкою, а 19% не змогли визначитися з відповіддю [6]. Ці дані вказують на те, що медійний інструмент, який мав би консолідувати націю, починає сприйматися як «урядовий рупор», що створює розрив між медійною картинкою та реальністю, яку відчувають громадяни. Це веде до того, що значна частина аудиторії переходить у Telegram-канали та соціальні мережі, де імідж лідера стає вразливим до неконтрольованої критики та маніпуляцій. Варто зауважити, що у 2026 році з‘явився новий виклик – «втома від наративу». Постійне очікування «плану перемоги» або «переломного моменту» без видимих швидких результатів на фронті призводить до девальвації певних ключових слів. Соціологічні дослідження показують, що 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, але вони вимагають від лідера більшої конкретики у питаннях соціальної справедливості та внутрішнього реформування. Як бачимо, аналіз ставлення до державних інституцій у 2025–2026 роках свідчить про глибоку фрагментацію політичного простору. Найвищий рівень