Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

193 значущого досвіду дитини. У цьому контексті особливої актуальності набуває розгляд інтегрованих мистецьких практик як педагогічного засобу створення події емоційно-смислового проживання. Подія в освітньому процесі розуміється як цілісна ситуація, що має для дитини особистісний смисл, викликає емоційний відгук і залишає стійке враження. На відміну від традиційно організованої діяльності, спрямованої переважно на виконання завдань і досягнення результату, подієва взаємодія орієнтована на процес переживання, співпереживання та самовираження. Саме переживання виступає психологічним механізмом, що забезпечує глибоке засвоєння художнього змісту та формування емоційно-ціннісного ставлення до культурних явищ [3; 11]. Мистецтво має особливий потенціал створення подієвого досвіду, оскільки звертається передусім до емоційної сфери дитини, активізує уяву, асоціативне мислення, здатність до емпатії. Інтеграція різних мистецьких мов значно підсилює цей вплив: музика створює емоційну атмосферу, слово надає змісту й образності, рух забезпечує тілесне проживання, образотворення дає можливість особистісного втілення пережитого. За умови смислової єдності такі види діяльності формують багатовимірний досвід, у якому дитина не лише сприймає художній образ, а проживає його. Подієвий характер інтегрованих мистецьких практик виявляється в наявності емоційно-образного центру, що визначає внутрішню логіку взаємодії, створенні відповідної атмосфери, поступовому розгортанні переживання (вхід у ситуацію – розвиток – кульмінація – завершення) та спільному осмисленні отриманого досвіду. Важливою ознакою події є активна позиція дітей, їхня залученість до творчої діяльності, можливість індивідуального самовираження. Такий підхід забезпечує своєрідне «осердечення» освітнього процесу, коли художній зміст засвоюється не лише на рівні сприймання, а й через особистісно значуще переживання. У цьому випадку інтеграція мистецьких практик виконує культуротворчу функцію, сприяючи входженню дитини в простір культури через власний емоційний досвід [3].