Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

231 «пекти коровай довіряли тій, у родині якої був лад і любов». Це приклад магічного принципу перенесення: благополуччя родини цієї жінки має перейти на новостворену сім‘ю. Мотив «зав'язування світу» символізує ритуал переходу від дівоцтва до заміжжя та прощання з минулим. У весільній традиції Попівки цей мотив пов'язується з ритуалом зав'язування рушника подвійним вузлом на руках молодих, що є застосуванням архаїчного принципу конкретно-образного мислення, де матеріальний вузол символізує міцність подружньої долі. У п‘ятницю відбувався особливий ритуал перевезення приданого молодої. Спочатку для цього використовували гарбу або лінєйку, а з початку 1960-х років вантажівку. Везли сундук або «шахванер», рушники, рядна, вишиті «патрети» тощо, а «один борт машини обов‘язково відкритий, щоб усі бачили придане», на яке виходило подивитися все село. Це була ритуальна демонстрація соціальної відкритості, чесності роду, а демонстрація приданого – готовність батьків молодої підтримати створення нової родини, максимально забезпечуючи їхній побут. В молодої вдома відбувався обряд благословення. Батьки молодої тримали ікони в рушниках, а молоді стояли напроти них, відповідно, молода – проти батька, молодий проти матері. Після слів благословення молоді цілували ікони навхрест: молода Божу матір, яку тримала мати, молодий – ту, що тримав батько. Тут же відбувався обряд пришивання квітки на шапку молодого родичами молодої. Казали: «Старосто, пане старосто, дозвольте молодому квітку пришити! – Дозволяю!- Старосто, пане старосто, дозвольте молодому квітку пришити! – дозволяю! Старосто, пане старосто, дозвольте молодому квітку пришити! – Дозволяю!» Потім вона говорить: «Білим рушником зв‘зую вам руки, щоб в житті ви не знали ніякої муки! Щоб щастя сміялось, щоб доля сміялась, щоб вірні були ви одне одному!» Зав‘язала руки молодим і говорить: «Поглянь, зятю на мене, а я краща за тебе! Хоть не краща, а така – дай, зятю п‘ятака!» Він кладе на тарілку «мілочь». Вона говорить: «Не буду я твого п‘ятака брати, будеш ти ними чавуни вдома латати!» Потім він на тарілку кладе