Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

233 Перед батьківською хатою молодої стояла «лінєйка», взимку сани, з початку 1961 року вантажівка, прикрашені гіллям, квітами, обов‘язково була дуга, а ній дзвіночок. Якщо молоді їхали кількома підводами, то дзвіночки були на кожній. Вийшовши з двору, молода ставала на «лінєйку» і кланялася на чотири сторони, «сначала на вулицю, потом на город, а потом по сторонам, прощалася». По тому весільна процесія їхала гуляти селом. Офіційна реєстрація шлюбів в день весілля на Великописарівщині з‘явилася наприкінці 1960-х років. До того офіційний шлюб молоді могли укладати навіть тоді, коли в родині вже були діти. А на початку 1970-х років «роспісь» відбувалася в сільському клубі, куди збиралося все село, як на концерт. Молодих тут посипали зерном, цукерками, хмелем та монетами. Хто впіймає весільну монету, беріг, бо вона, казали, на добробут. Після цього молоді їхали на цвинтар вшанувати, якщо були, померлих родичів: батьків чи хрещених, а потім разом з молоддю – «забивати рубель на щастя». Майже біля кожного села Великописарівщини для цього було обрано певне місце, де стояв широкий, до метра в діаметрі, високий пень, на який молодий ставив молоду, а вона мала каблуком свого черевика забити монету «1 рубль» в той пень. Цей ритуал зберігався тут до кінця ХХ століття. На завершення дружко залазив на ритуальне дерево, де зав‘язував стрічку на гілку. Вважалося, що чим вище її почепити, тим щасливішою буде сім‘я. Коли молодий привозив молоду до своєї хати, вони віддавали свої ікони батькам молодого і тут відбувалося основне застілля. Для цього на подвір‘ї напинали намет, прикрашали його гіллям, квітами, з 1970-х років – повітряними кульками тощо. За лавою молодих вішали килим, а на лаву клали кожух, «щоб сиділося м‘якенько, і жилося легенько», таким чином фукцією кожуха було передати молодим затишок і достаток, оскільки справжні кожухи були ознакою заможного господаря. Тут же відбувався унікальний обряд благословення «мічем», опису якого не було знайдено в інших джерелах. Коли молодих, тримаючись за хустинку, провели і посадили за стіл, свашка брала «міч» у світилки і благословляла,