Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

34 Вступ . Забезпечення високої якості та безпечності молочної сировини в Україні на початку 2026 року є одним із пріоритетів державної політики. Процес адаптації ветеринарно-санітарних вимог до регламентів ЄС пройшов шлях від декларативних намірів до жорсткої практичної реалізації. Десятирічне українсько-швейцарське партнерство у молочному секторі (2015 – 2025 роки) створило підґрунтя для нової системи державного контролю. На сьогодні розвиток галузі визначається не лише обсягами виробництва, а й водночас суворим дотриманням оновленого законодавства, що інтегрує систему НАССР на всіх етапах. Полтавщина залишається флагманом промислового виробництва молока в Україні. Згідно зі статистичними даними Держстату, регіон демонструє найвищу концентрацію високотехнологічних господарств. Однак структурні зміни в галузі є очевидними: на тлі скорочення кількості корів у населення (майже на 18% за останній рік) відбувається стрімка професіоналізація сектору [1]. Регіон впевнено утримує першість за обсягами виробництва молока саме в категорії «Підприємства», що підкреслює перехід до промислової моделі. Водночас показники «Господарств населення» демонструють стійку негативну динаміку, що математично підтверджує витіснення дрібнотоварного виробництва з ринку харчової продукції. Це створює сприятливі умови для ветеринарно-санітарної експертизи, оскільки великі товарні ферми Полтавської області легше піддаються сертифікації за європейськими стандартами. Саме тут зосереджено найбільшу кількість підприємств, що мають право експорту до ЄС. Це підтверджується позитивною динамікою зовнішньої торгівлі: лише за грудень 2025 року обсяг експорту молочної продукції з України сягнув близько 26 млн доларів [2]. - Правове поле молочної галузі базується на принципі повної відповідності регламентам ЄС (зокрема № 852/2004 та № 853/2004). Ключовим інструментом контролю став Закон України «Про ветеринарну медицину»