Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

17 результаті сутнісно протилежними? У першому з них КСУ де-факто став на захист інтересів держави, а в другому – інтересів платника податків. Це нова пізнавальна дилема для студентів, яка змушує їх мислити критично, шукати логічних пояснень вищезазначених розбіжностей. Щоб надати більш конструктивного та концептуально раціонального характеру пошуку студентами власних аргументів та версій вирішення цієї дилеми, варто порадити їм скористуватися ціннісною матрицею статті першої «Захист права власності» Першого додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 р., якою послуговується при розгляді спорів платників податків з відповідними державами Європейський суд з прав людини. Як відомо, перша частина цієї статті стверджує, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном, причому ніхто не може бути позбавлений свого майна протиправно, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, що передбачені законом чи загальними принципами податкового права [4]. Друга частина цієї статті, навпаки, резюмує, що все вищезазначене у першій частині статті жодним чином не обмежує право держави надавати чинності таким законам, які, на її думку, необхідні для контролю за користуванням майном згідно загальних інтересів, для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів [4]. Методологічно важливо допомогти студентам особисто переконатися, що КСУ використав як ціннісні матриці власної аргументативної позиції в кожному зі своїх вищезазначених рішень не вищезазначену статтю ЄКПЛ в цілому, а у першому із зазначених нами рішень – її другу частину, а у другому рішенні - її частину першу. А після цього сформулювати перед ними нову пізнавальну дилему – чи відповідає такий підхід КСУ до обґрунтування ним власних висновків з приводу обидвох конституційних скарг принципам законності та юридичної визначеності верховенства права? Неоціненну методологічну допомогу студентам у пошуку відповідей на ці питання можуть надати доповіді Венеційської Комісії «Верховенство права» [5] та «Мірило правовладдя» [6].