Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

191 Мелодичний слух формується на основі інтонаційного «вимовляння» інтервалів. Кожна мелодія являє собою послідовність органічно взаємопов‘язаних інтервалів. У процесі музичного руху мелодичний інтервал створює певну ступінь напруги, що виникає при переході між звуками. Експресивне «вимовляння» інтервалу, відчуття його внутрішньої пружності та психологічної ваги є необхідною передумовою емоційно виразного мелодичного виконання [16, с.79]. Поліфонічний слух тісно пов‘язаний із мелодичним та полягає у здатності виконавця диференційовано сприймати кілька самостійних звукових ліній одночасно. Необхідний для адекватного виконання фактурних утворень із двома чи більше контрапунктуючими голосами. Наприклад, під час гри мелодичного малюнка на фоні акомпанементу виконавець має виокремлювати головний голос (тему) та водночас приглушувати другорядний (супровід), що потребує вміння розшаровувати звукову тканину за темброво-динамічними рівнями. Розвиток поліфонічного слуху забезпечує саме цю функціональну диференціацію. Гармонічний слух відображає здатність до сприйняття й осмислення співзвуч, тобто комплексів звуків різної висоти, що звучать одночасно. У процесі музичного навчання гармонічний слух формується пізніше, ніж мелодичний, оскільки розпізнавання ладових функцій співзвуч у гармонічному контексті потребує більш розвинених аналітичних навичок та узагальненого музично-слухового мислення. Гармонічний і мелодичний, а також пов‘язаний із ними поліфонічний слух є синтетичними. Вони забезпечують сприйняття не окремих звуків чи їх простого складу, а якісно нових, синтетичних звучань. Сприйняття музики є комплексним процесом, в якому найважливішими компонентами є мелодійний рух і ритм, оскільки вони визначають сенс і характер твору з ідейно-емоційної точки зору. Водночас значну роль відіграє темброво -динамічний тонус, у якому музика «вимовляється» [16, с. 80].