Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

194 - мелодичного та інтонаційного слуху – уміння сприймати й осмислювати одноголосну мелодію, визначати інтервали, усвідомлювати емоційно- інтонаційний зміст і логіку мелодичного розвитку; - поліфонічного слуху – здатності диференційовано сприймати, аналізувати та відтворювати кілька самостійних звукових ліній у процесі виконавської діяльності; - гармонічного слуху – уміння сприймати співзвуччя як цілісні звукові комплекси, розуміти їхню ладо-функціональну взаємодію та логіку гармонічних послідовностей; - тембро-динамічного слуху – здатності до чутливого розпізнавання тембрового забарвлення, динамічних градацій та відтінків звуку, що визначають його художньо-виразний характер. Таким чином, перцептивно-сенсорний напрям розвитку активного музичного слуху спрямований на вдосконалення комплексного слухового сприйняття. Важливо, що слух людини набуває якостей музичного слуху тільки в результаті музичного досвіду, що поєднує сприйняття, уявлення та виконання музики. Висновки Основними напрямами музично-слухового розвитку є формування комплексних професійних умінь і навичок, що забезпечують високий рівень музичного сприйняття, аналітичного мислення та виконавської компетентності. Ефективний розвиток слухових здібностей ґрунтується на цілісному підході, який передбачає взаємозв‘язок теоретичних знань, практичних навичок та їх художньо-естетичного досвіду. У процесі навчання важливо не лише формувати елементарні слухові реакції, а й розвивати здатність до глибокого осмислення музичного тексту, усвідомлення його інтонаційно-смислової природи, гармонічної логіки та стилістичних особливостей. Слухова діяльність стає провідним чинником, що