Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

22 Ключові слова: прикладна геометрія; метод скінченних елементів; BIM- технології; геоінформаційні системи; вибухові навантаження; живучість; фортифікації. Вступ . «Цифрова» епоха будівництва та оборонної інженерії характеризується переходом від статичних каталогів рішень до параметричних і даних-керованих моделей. Для цивільних споруд це означає інтеграцію BIM, симуляцій та управління життєвим циклом; для фортифікацій – ще й необхідність реагувати на різнотипні загрози (артилерія / ракети / БпЛА / об‘ємно-детонувальні боєприпаси) при дефіциті ресурсів і жорстких часових вікнах. Ключовим інструментом такого підходу є геометричне моделювання, яке формує простір можливих інженерних рішень і задає змінні параметри для подальших чисельних перевірок. Стан і тренди. Параметричні представлення. NURBS/сплайни, поверхні подвійної кривизни й підповерхневі скелети забезпечують керування кривинами, габаритами й стикуванням оболонок [1, 2]. У будівництві це підтримує раціональні оболонки та фасадні системи; у фортифікаційних спорудах ці методи використовуються для формування оболонково-ґрунтових конструкцій та оптимізації конфігурації ходів сполучення. Топологічні схеми. Для позицій оборони доцільно уніфікувати не «форми споруд», а топологію (графи сполучень, резервування, незалежні шляхи), що далі параметризується під місцевість. Геометричні змінні – ширина, ухили, радіуси зламів, довжина ділянок, відступи від охоронних зон – мають бути однозначно визначені та пов‘язані з експлуатаційними метриками (час, прохідність, маскування). PBIM/BIM. Параметричний BIM (PBIM) дозволяє зв‘язати геометрію з перевірками та випуском документації, але потребує узгодженої нотації змінних і стандартів обміну з ГІС (геоінформаційні системи) [3, 4].