Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

113 стратегій їхнього перекладу на українську мову зумовлена процесами глобалізації, розширенням світового ринку та необхідністю збереження прагматичного ефекту рекламного повідомлення при міжмовній адаптації. Вивчення способів відтворення стилістичних фігур, гри слів та культурних конотацій у перекладі дозволяє не лише глибше зрозуміти природу рекламної комунікації, а й виявити найбільш ефективні методи подолання лінгвоетнічного бар’єру в межах сучасного медіапростору. Об’єктом дослідження виступають слогани в рекламному дискурсі. Предмет дослідження – лінгвістичні та стилістичні особливості англомовних рекламних слоганів та стратегії їхнього перекладу на українську мову. Мету дослідження вбачаємо в аналізі закономірностей міжмовної адаптації слоганів у сфері комерційної комунікації. Як лаконічна та експресивна мовна одиниця, слоган спрямований на модифікацію когнітивного простору споживача, спонукаючи його до конкретної поведінкової реакції. У сучасному медіапросторі слоган не лише інформує про товар, а й конструює ідентичність споживача, створюючи міфологізовану реальність соціального успіху чи комфорту. Ефективність слогану залежить від його здатності «вкарбовуватися» у пам'ять, що досягається через специфічну ритмічну організацію та використання сугестивних лінгвістичних засобів. Отже, слоган виступає центральним елементом рекламного дискурсу, акумулюючи в собі ключову ідею бренду та виконуючи стратегічну функцію впливу на реципієнта. Базою для лінгвістичного аналізу внутрішньої структури слоганів залишається теорія функцій мови Р. Якобсона (1960), де особлива роль відводиться поетичній та конативній функціям, що пояснюють специфіку прямого впливу на адресата та особливу естетичну організацію рекламного тексту. Фундаментальне значення для розуміння природи рекламного гасла мають праці Ч. Сендиджа, В. Фрайбургера та К. Ротцолла (1989), які розглядали слоган як ключовий елемент творчої стратегії та своєрідну «мовну торгову марку», що забезпечує ідентифікацію бренду. У свою чергу, К. Бове та В. Аренс