Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

121 І йду, було, у поле, в ліс, У тузі солодко-бентежній, І розливаюсь морем сліз, І світ встає в мені безмежний [3, 27 с.] Проте політична криза, яка є характеристикою цивілізації, — це завершення життєвого циклу культурної душі. Перший її фактичний прояв простежується у понятті «маси» як нового діяча на історичному полі народу. Але надалі ми простежуємо ще більш жахливий момент, який Шпенглер називає цезаризмом. Цезаризм приходить на заміну великим політичним формам. Це проявлення одноосібної влади у повному її обсязі. Культура формує в собі надперсональні критерії, які в результаті знищують її саму. Фаустівська душа, маючи за основу просторовий символ безмежності, переносить його на концепт політичного, де цезаризм проявляється як крайня форма, охоплюючи весь політичний простір своєю сутністю. В результаті відбувається цілковитий занепад культури, адже вона як потік життя у такому випадку не лише закостеніє у рамках механістичності, а й втратить будь-який альтернативний прояв через підкорення мас цезаризму. «Маса – це кінець, радикальне ніщо.» [8, 358 с.] Шпенглер зазначає, що немає нічого більш характерного для занепаду, ніж виникнення цілковито позбавлених форми сил. Маси є останнім класом міста, який, проте, нічого не пропонує, а є лише надзвичайно потужною, проте хаотичною силою. Якщо кожен історичний клас передбачає той суспільний лад у державі, який характерний йому: аристократія — феодалізм, бержуазія — капіталізм; маси, проте, можуть лише нівелювати всю поверхню історії політичної спільноти і віддати її в руки новому цезарю. Так підійшла до кінця аполлонічна; так загине і фаустівська душа. «Історичним фактом залишається лише прискорений демонтаж форм, що сходять до сивої давнини, що розчищає дорогу цезаріанським силам.» [8, 419 с.] Маси відкривають дорогу цезаризму як