Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

133 1. Цілепокладання – визначення цілей діяльності та усвідомлення результатів, яких необхідно досягти. 2. Планування діяльності – розроблення способів досягнення поставлених цілей. 3. Самоконтроль – контроль за процесом виконання діяльності. 4. Оцінювання результатів – аналіз досягнутих результатів та їх відповідності поставленим цілям. 5. Корекція діяльності – внесення змін у діяльність для підвищення її ефективності. Важливим аспектом саморегуляції є також емоційна регуляція, яка передбачає здатність керувати власними емоційними станами та підтримувати психологічну рівновагу. Педагогічна діяльність характеризується значною інтелектуальною та емоційною напруженістю. Учитель постійно взаємодіє з учнями, колегами, батьками, що потребує високого рівня комунікативних умінь, емоційної стабільності та здатності до самоконтролю. Педагог часто опиняється у ситуаціях, які потребують швидкого реагування та прийняття рішень. Уміння контролювати емоції допомагає уникати конфліктних ситуацій, підтримувати позитивну атмосферу в навчальному середовищі та ефективно взаємодіяти з учнями. Емоційна саморегуляція передбачає здатність усвідомлювати власні емоції, контролювати їх прояви та використовувати конструктивні способи подолання стресових ситуацій. Для майбутніх педагогів важливо навчитися зберігати психологічну рівновагу навіть у складних умовах професійної діяльності [1, с. 87]. Розвиток саморегуляції безпосередньо пов’язаний із професійним становленням особистості педагога. Професійна діяльність учителя вимагає високого рівня організованості, відповідальності та здатності до самоконтролю. Саморегуляція допомагає педагогу: – ефективно організовувати власну професійну діяльність; – контролювати емоційні реакції у складних педагогічних ситуаціях;